На наших землях Полюховичі з’явились 555 років тому. У ті часи рід Полюховичів безумовно вже ніби не мав тотема, Вони за свою службу від королеви Бони Сфорца отримали дворянське звання, привілеї і герб. Називався він «Наленч», на червоному полі щита біла нашийна пов’язка з схрещеними кінцями. Стаття за Лютий 2004 року. В. ПЕРУНІН Краєзнавець
Ці події, які вже давно належать історії, проходили на початку ХVІ століття. У той час землі Зарічненщини належали Великому Князівству Литовському і входили в Пінське староство Брест-Литовського воєводства. Стаття в газеті Полісся від 29 Липня 2005 року. Краєзнавець В.Перунін
У селі Серники багато мешканців носить прізвище Полюхович. За розповідями населення, в ті часи у війську служив якийсь Дмитро Полюхович. Цариця ніби полюбила його і подарувала йому землі, на яких розташовано село Серники. Від того Полюховича і пішли всі прозвища - Полюхович. У поліських селах часто зустрічаються повторення одного й того ж прізвища.
Село Серники розташоване на берегах річки Стубло, що впадає у річку Стир. Знайдені розкопки (кам'яні молотки та сокири бронзової епохи) свідчать, що поселення людей були тут ще 4 тис. років тому. Перші письмові спогади про село є на Волині та в Пінську Брестської області.
Ян Полюхович, який все своє життя прожив у Польщі, збирає документи й вивчає історію свого прізвища та села Серники. Багато їздив і працював у Варшавському архіві, у Мінському державному архіві, у Пінську та в інших містах і містечках Польщі, Білорусі, України. За більше, ніж 10 років, зібрав копії 1500 документів, які відтворюють історію села Серники та прізвища Полюховичів за період в 500 років, до наших днів.
Переклад статті українською мовою з польської газети «ІЛЮСТРОВАНИЙ ЩОДЕННИЙ КУР'ЄР» за 25 червня 1928 року. Додається також оригінал статті польською, де розказується про Полюховичів з містечка Серники, які завітали до Польщі на екскурсію.
Полюхович Федерация футбола Украины признала лучшим игроком страны в возрасте до 17 лет. О своем пути в футболе уроженка Ровно, которая сейчас учится в Костопильскому Спортлицеи, рассказала читателям.
На перший погляд звичайне селище Серники, що на Поліссі, може здивувати кожного, хто туди завітає. Справа у тім, що більшість серничан — однофамільці. Однак місцеві — не родичі, принаймні ніхто вже тих родинних зв’язків не пам’ятає. Окрім того, попри розвиток і сучасні реалії, місцеві й досі зберегли давній історично-соціальний поділ на мужиків і шляхту.
Въ числъ фамилій боярскихъ, которые сами служать въ пописъ 1528 г. между прочими — одна Полюховичи, свъжее происхожденіе которой можно легко прослъдить по актамъ. Въ 1526 г. по желанію Лукьяна Полюха съ братьею рожоною — королева Бона отпустила ихъ отъ тяглое службы — и казала службою военною часу войны зъ иншыми бояры нашыми Пинскими служыти: какъ спеціальная заслуга подданного Лукьяна.
Оригінальний документ депутатських зборів у м. Мінську з 1802 р. який отримав прізвище Полюхович. Він має 21 сторінку, на першій сторінці герб Наленч дворянського прізвища Полюхович.
