У свої двадцять один Тетяна вже встигла чимало. Виступила не на одній концертній сцені України та за кордоном. Двічі побувала в зоні АТО. Спробувала себе в амплуа ведучої ювілейних церемоній та весільних гостин і навіть створила дитячий фольклорний колектив при районному Будинку культури.
Ян Полюхович, який все своє життя прожив у Польщі, збирає документи й вивчає історію свого прізвища та села Серники. Багато їздив і працював у Варшавському архіві, у Мінському державному архіві, у Пінську та в інших містах і містечках Польщі, Білорусі, України. За більше, ніж 10 років, зібрав копії 1500 документів, які відтворюють історію села Серники та прізвища Полюховичів за період в 500 років, до наших днів.
Полюхович Федерация футбола Украины признала лучшим игроком страны в возрасте до 17 лет. О своем пути в футболе уроженка Ровно, которая сейчас учится в Костопильскому Спортлицеи, рассказала читателям.
Чепурне подвір’я в с.Морочне, де проживає дід Іван Полюхович, зустріло нас з господарем, який сидів на лавочці біля хати. Хоч і розміняв Іван Семенович 95-й рік, але на вигляд і не скажеш. Адже дідусь має ще досить пряму поставу, допитливий погляд, який свідчить, що він ще не втратив інтерес до життя і взагалі ще тримається нівроку.
З 3 по 8 листопада 2014 року проходив Чемпіонат України з боксу серед молоді, де чемпіоном України у ваговій категорії до 91 кг став Володимир Полюхович.
З раннього дитинства Світлану оточує світ без звуків і слів. 20 років свого життя вона поклала на те, щоб навчитися чути його душею, щоб спілкуватися з ним мовою жестів. Ці два десятки літ наполегливої праці дали вагомий результат.
Один з археологів у нашій експедиції – Юрій Полюхович, якраз, спеціалізується на цій історичній пам'ятнику та його наукові роботи присвячені політичному та культурному центру майя столиці Баакальського (Костяного) царства.
Іван Семенович Полюхович змалку закоханий у цвітіння землі, в барвоквіття української природи. Народився він 14 лютого 1933 року в мальовничому Зарічненському районі на Рівненщині. Тут жив, та працював до 1990 року.
"Він лікував молитвами і травами людей і тварин. Односельців неохоче, рідко, чужим і худобі допомагав більше. Дід Петрук робив людям добро, він рятував людей. Такого діда вже у нас більше не буде".
