Полузащитника Костопольской команды «Родина-Лицей», капитана юниорской сборной Татьяну Полюхович Федерация футбола Украины признала лучшим игроком страны в возрасте до 17 лет. Десятого декабря 2014 года наша однофамилица-футболистка в торжественной обстановке в Доме футбола получила награду «Открытие сезона». О своем пути в футболе уроженка Ровно, которая училась в Костопильскому Спортлицеи.

Гонщики ровенского «Каскада» Ярослав Полюхович и Александр Бородай стали чемпионами Украины по спидвею среди пар. Единственный этап этих соревнований проходил в субботу в Киеве. Своих конкурентов, а это прежде всего червоноградская пара Александр Локтаев - Владимир Тейгел, ровенчане опередили на два очка.

Ярослав Полюхович, чемпион Украины среди пар:
- “Я доволен, что победил, но не очень доволен своим выступлением. Надо еще расти, больше тренироваться. Техника у меня сегодня была нормальная, а вот мастерства не хватило.”

В городе Энергодар (Запорожская область) с 3 по 8 ноября 2014 года проходил Чемпионат Украины по боксу среди молодежи, в котором за высшие награды турнира соревновались боксеры 1997-1998 года.
От Броварского училища участвовали шесть воспитанников отделения бокса трое из которых поднялись на пьедестал почета.

Чемпионом Украины в весовой категории до 91 кг стал Владимир Полюхович (Заслуженный тренер Украины Катаев С.Ю.)

Полісся має унікальність місцевості, про яку дізнались і здивувались представники української діаспори у Канаді і зацікавилось київське телебачення СТБ. Це явище автохтонності (грецьке - місцевий, корінний). Автохтонне, титульне, автентичне - населення не тільки більше за своєю фізичною чисельністю, але яке зберігає свою історію, традиції, легенди, демонологію та інше. Про це друкується в нашому часописі. Відомо, що по деяких прізвищах можна визначити село, де народилась людина. Так, наприклад, у Дібрівську переважають Ковтуновичі і Смаглюки. У Вовчицях розповсюджене прізвище Швая, в Ноблі - Ходневичі, Куликовичі, в Привітівці - Кириковичі і Хомичі. Але рекордсмени в цьому переліку є Полюховичі. У селі Серники з 3600 жителів це прізвище мають 2800. Таке виняткове явище у наш динамічний час і здивувало українців з Північної Америки. Тому що там 20% жителів будь-якого населеного пункту щорічно залишають його, переїжджаючи туди, де їм краще. Тобто через кілька років практично старожилів залишаються десятки.

Напевно дійсно предки з вічності якимось незбагненним, недосяжним нашому розумінню шляхом вимагають пам'яті про себе і дій від своїх нащадків і, щоб вони пам'ятали, якого вони роду, чому вони ніколи не були кріпаками, а були завади вільні, незалежні і шляхетні, і зобов'язують нас, теперішніх серничан, гідно продовжувати їх славетні традиції. З прадавніх часів серничан називають кунделями (в перекладі кундєль - дворняга), так, дворняга, тобто - охоронець двору, обійстя, а наші предки охороняли кордони свого краю, тієї країни, яка на той час існувала.

З раннього дитинства Світлану Полюхович оточує світ без звуків і слів. 20 років свого життя вона поклала на те, щоб навчитися чути його душею, щоб спілкуватися з ним мовою жестів. Ці два десятки літ наполегливої праці дали вагомий результат. Дівчина навчилась не лише тримати удар долі, самостійно справлятись з усілякими житейськими питаннями й проблемами, а ще й отримала вищу освіту, здобувши фах сурдоперекладача, вчителя початкових класів та практичного психолога.

Напевне, мало вже залишилося в Україні людей, які народилися на початку минулого століття пам’ятають буремні революційні події, громадянську війну та інші історичні віхи того часу. Тим приємніше, що до їх числа належить наш земляк Іван Семенович Полюхович з села Морочне, якому літом 2009 року виповнилося 94 роки. Попри такий поважний вік, Іван Семенович донині має світлий розум, добру пам’ять і гарну вимову, тож може розповісти багато цікавого із свого довгого життя.

В селе Серники Заречненского района Ровенской области живут преимущественно потомки бояр с фамилией Полюхович, которых еще в ХVI веке польская королева освободила от налогов. И хотя такая налоговая льгота, согласно указанию королевы, должна распространяться и на всех потомков титулованных Полюховичей, и современные жители Серниках на это не претендуют. Зато гордятся тем, что являются потомками рода с боярским титулом.

Стаття про Юрія Полюховича - одного з археологів експедиції в місто стародавніх майя, який спеціалізується на цьому історичному пам'ятнику і його наукові роботи присвячені політичному та культурному центру майя - столиці Баакальского (Кістяного) царства.