Лист від короля Зигмунда ІІІ в квітні 1598 року, перкладений Терлецьким. Привілей Зигмунта III Вази Полуховичам 1598 р. Про підтвердження королем права на землі та привілеї для Полюховичів Серницьких.
AGAD Варшава, привілеї Серницьких Полуховичів від 1598 року.
AGAD Warszawa, priwilegi Sernickim Poluhovicham iz 1598 r.
I.I.Poluchowicz
Король Сигізмунд III Ваза – Zygmunt III Waza (у тогочасних джерелах — Жигимонт Третій)
Текст мовою оригіналу (староукраїнська / «руська» мова)
Сторінка 1:
«Жигимонт Третій Божою милостію Король Польський Великий Князь Литовський Руський Пруський Жмудський Мазовецький Інфлянтський А Сведський Готський Вандальський Дедичний Король.
Ознаймуємо сим нашим листом кому би то відати належало. Били нам чолом земяне наші повіту Пінського Богдан Іванович, Григорій Григорович, Кіндрат Тарасович, Іван Романович, Ждан Пацевич, Гапон Савич, Грин Єремієвич, Лешко Гриневич, Павло Богданович, Максим Остапович, Василь Богданович, Іван Ієвлевич Серницькі Полюховичі самі від себе й у імені братії своєї у селі Серниках мешкаючих, і покладали перед нами привілей славної пам’яті Королевої її милості Боні Пані Матері нашої на пергамені писаний з печаттю Королевої її милості привішений, у якому стоїть писано:
Бона Божою ласкою Королева Польська Велика Княгиня Литовська Руська Пруська Жмудська… чинимо знайомо сим нашим нинішнім листом… Бил нам чолом Лук’ян Полюх Дмитрович з братією своєю… абихмо їх від служби тяглої відпустили і казали їм службу воєнну часу войни служити…»
Сторінка 2:
«…і привілеї тої Пані Матері нашої ми бачивши… і на теє підтвердження наше дали… Іно ми з ласки нашої господарської… сим листом нашим утверджуємо… Полюховичів Серницьких, аби тіє ґрунти свої дедичні, котрі здавна правом природженим мети… і на таковую службу воєнну як до того часу держали… На те дали єсмо їм сей наш лист з підписом руки нашої господарської і печать нашу прибити казали.
Писано у Варшаві на сеймі вальнім літа Божого 1598 місяця априля 10 дня.
Sigismundus Rex
Переклад сучасною українською мовою
Сигізмунд Третій, з Божої ласки король Польський, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Жмудський, Мазовецький, Інфлянтський, а також спадковий король Шведський, Готський та Вандальський.
Оголошуємо цим нашим листом усім, кому належить про це знати. Звернулися до нас із проханням (били чолом) наші земляни Пінського повіту: Богдан Іванович, Григорій Григорович, Кіндрат Тарасович, Іван Романович, Ждан Пацевич, Гапон Савич, Грин Єремієвич, Лешко Гриневич, Павло Богданович, Максим Остапович, Василь Богданович, Іван Ієвлевич Полюховичі-Серницькі, особисто від себе та від імені своїх братів, що мешкають у селі Серники.
Вони представили нам привілей славної пам’яті Королеви Бони, нашої матері, написаний на пергаменті з підвішеною печаткою, у якому зазначено:
- Королева Бона, за клопотанням Лук’яна Полюха Дмитровича та його братів, звільняє їх від обов’язків тяглої служби (селянських повинностей).
- Замість цього їм наказано нести виключно військову службу під час війни нарівні з іншою шляхтою та боярами Пінського повіту.
Ми, Господар, розглянувши ці докази та давні права, з нашої королівської ласки цим листом підтверджуємо та зміцнюємо права землян Полюховичів-Серницьких на їхні спадкові землі (дедичні ґрунти). Вони мають володіти своїми маєтками на правах вільної шляхти, користуючись усіма шляхетськими вольностями, зобов’язуючись лише до військової кінної служби.
На підтвердження чого ми підписали цей лист власноруч і наказали прикласти нашу державну печатку.
Дано у Варшаві, на загальному сеймі, 10 квітня 1598 року.
(Підпис) Сигізмунд Король
Чому цей документ є фундаментальним для нашого роду:
- Прямий доказ шляхетства: Король називає Полюховичів «землянами» (Zemiane), що в цей період на Поліссі було синонімом шляхетського статусу.
- Велика кількість імен: Документ фіксує імена одинадцяти голів родин Полюховичів станом на 1598 рік, що є неоціненним скарбом для генеалогічного дерева.
- Зв’язок із Королевою Боною: Підтвердження факту, що рід отримав звільнення від селянських робіт і перехід у військовий стан ще у 1526 році. Це подовжує задокументовану «лицарську» історію ще на 70 років углиб.
