Історичний контекст події
Після смерті короля Яна III Собеського 17 червня 1696 року (вибори відбулися в 1697 році) Річ Посполита опинилася в стані однієї з найбільш напружених елекцій (виборів короля) в своїй історії. Шляхта з усіх воєводств і земель з’їхалася на поле під Варшавою (Wola), щоб віддати свої голоси (Suffragia) за кандидата. Серед претендентів були французький принц Конті та саксонський курфюрст Фрідріх Август (який став Августом II Сильним). Пінська шляхта, як частина Берестейського воєводства, традиційно брала активну участь у політичному житті Речі Посполитої, підтверджуючи свій статус «рівних серед рівних» у системі шляхетської демократії. Елекція 1697 року була ускладнена зовнішніми впливами (Франція, Австрія, Росія) та внутрішніми конфліктами, що призвело до подвійного обрання, але зрештою перемогу здобув Август II.
Значення події для Серників та роду
Згадка представника роду Полюховичів-Серницьких у державному реєстрі виборів є високим рівнем документального підтвердження їхнього шляхетського статусу. Це не приватний запис, а офіційний акт, який свідчить про повні політичні права Полюховичів, включно з правом обирати монарха. Участь у елекції підкреслює інтеграцію роду в загальнодержавну еліту, сприяючи збереженню їхньої ідентичності як дрібної шляхти Полісся. Для села Серники це означало посилення локального престижу, оскільки представники роду репрезентували регіон на національному рівні, що могло впливати на подальші привілеї чи судові справи.
Історичне джерело
Подія (участь шляхти в елекції короля Августа II Сильного з підписанням suffragia) → Пізніша публікація давніх актів (у виданні “Volumina Legum” 1738 року, що є збіркою законів і державних документів Речі Посполитої) → Уточнення статусу джерела: Інформація базується на публікації XVIII століття, яка відтворює оригінальні акти Коронної Канцелярії XVII століття, але з можливими друкарськими помилками; це не оригінальний акт 1697 року, а компіляція для юридичного вжитку. Оригінальний акт (підписи suffragia) не зберігся як окремий документ, а існує лише в формі реєстру, опублікованого в “Volumina Legum”. Публікації XIX століття (наприклад, перевидання “Volumina Legum” у 1859–1889 рр. Й. Охманським) містять подібні реєстри, але без додаткових деталей про Полюховичів. Ревізійні описи (як люстрації воєводств) не стосуються цієї події безпосередньо. Краєзнавча традиція (родові генеалогії Полюховичів) інтерпретує згадку як доказ шляхетства, але з уточненнями щодо імен. Рівень документальної підтвердженості середній: високий для існування реєстру виборів, низький для точності транскрипції імен через друкарські помилки.
Деталізація джерела за файлами:
- Файл 100_0867.jpg (Титул): Фундаментальне видання законів «Volumina Legum» (повна назва: «Prawa, Konstytucye y Przywileie Królestwa Polskiego y Wielkiego Xięstwa Litewskiego…»). Надруковано у Варшаві, в друкарні Піарів (Collegium Warszawskie Scholarum Piarum), 1738 рік.
- Файл 100_0868.jpg (Початок реєстру): Сторінка 870 (том V). Заголовок: «SUFFRAGIA Woiewodztw y Ziem Koronnych y W.X.L.». Це офіційний перелік шляхтичів, які власноруч підписали акт обрання Августа II.
- Файл 100_0872.jpg (Ключовий доказ): Сторінка 972 (том V).
- Розділ: Воєводство Берестейське (Woiewodztwo Brzeskie).
- Запис: «Harafim Poruchowicz Sernicki».
- Примітка: Ім’я Harafim — фонетичний запис Герасима (Герасим), характерний для Полісся XVII ст.; читання як «Серафім» є помилковим, оскільки літера «H» в латинському шрифті видання чітко відрізняється від «S». Прізвище Poruchowicz — типова друкарська помилка (заміна «l» на «r»), що часто траплялася в об’ємних реєстрах; це нівелюється придомком Sernicki, який однозначно ідентифікує особу як представника роду Полюховичів з Серників.
Документ
PRAWA KONSTYTUCYE y PRZYWILEIE
Krolestwa Polskiego, y Wielkiego Xięftwa Litewlkiego, y wfzyftkich Prowincyi należących: na Walnych Seymiech Koronnych
Od Seymu Wislickiego Roku Pańskiego 1347
Az do Ostaniego Seymu
UCHWALONE.
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРАВА ТА ПРИВІЛЕЇ
З польської Кролества, і Великого князівства Литовського, і в усіх провінціях, що належать до: Генеральних коронних сеймів
З сейму Віслицького 1347 року Господнього
До останнього сейму
УХВАЛЕНО.
в якому йдеться про Вибори нового польского короля Речі Посполитої в яких приймав участь Дворянин Герасим Полюхович Серницький.
17 червня 1696 року у Віланові (Wilanowie) помер польський король Ян Третій Собеський (Jan III Sobieski).
Ян III Собе́ський (пол. Jan III Sobieski; 17 серпня 1629, Олесько — 17 червня 1696) — монарх Речі Посполитої, король польський, Великий князь Литовський, Великий князь Руський з 1674 року, великий коронний маршалок з 1665 року, польний гетьман коронний з 1666 року, великий коронний гетьман з 1668 року.
Треба було вибирати нового короля Речі Посполитої. У 1697 році 27 червня тоді зібрались між Варшавою (Warszawą) і Воля (Wola) тисячі представників Польського та Литовського дворянства. Серед них був дворянин Герасим Полюхович Серницький (Harafim Poluchowicz Sernicki) із села Серники, Пінського Повіту. Він був представником пінського дворянства від Березинського воєводства (Wojewodztwo Brześcianskie).
Серафим Полюхович приймав участь у виборі нового польського короля Августа Другого (Augusta II), це величезне досягнення. В низу сторінки, скрини оригіналів державних документів того часу.
А́вгуст ІІ Фрі́дріх, також Август II Сильний (пол. August II Mocny; 12 травня 1670 — 31 січня 1733) — король Речі Посполитої (1697–1706, 1709–1733), курфюрст Саксонії (Фрідріх-Август І з 1694).
