Скани оригінального документу депутатських зборів у Мінську з 1802 р. який отримав прізвище Полюхович. На 21 сторінці стоїть печатка Дворянських зборів Мінської Губернії. Він має 21 сторінку, на першій сторінці герб Наленч дворянського прізвища Полюхович.
Переклад на українську мову
Ухвала Мінських дворянських депутатських зборів 21 листопада 1802 року. На підставі представлених доказів, визнані у дворянстві із внесенням до першої частини родовідної книги Мінської губернії: (78) Антон Федорович, (79) Бенедикт Сергійович, (80) Семен та Мартин Яковичі, (81) Іванови; (83) Петро Миколайович, (84) Андрій 1-й та (85) Андрій 2-й Івановичі, (90) Сильвестр Денисович та Павло Андрійович. Даний рід, на підставі старовинних привілеїв королів польських, що користується щитом герба «Наленч» та з давніх-давен володіє шляхетськими вольностями у Пінському повіті…
Оригінальний текст (транслітерація)
Опредѣленіе Минскаго Дворянскаго Депутатскаго Собранія «1802 года Ноября 21 дня. По представленнымъ доказательствамъ, признаны въ Дворянствѣ со внесеніемъ въ первую часть родословной книги Минской Губерніи: (78) Антонъ Ѳедоровъ, (79) Бенедиктъ Сергѣевъ, (80) Семенъ и Мартинъ Яковлевы, (81) Ивановъ; (83) Петръ Николаевъ, (84) Андрей 1-й и (85) Андрей 2-й Ивановы, (90) Сильвестръ Денисовъ и Павелъ Андреевъ… Родъ сей, по силе старинныхъ привилегій Королей Польскихъ, щитомъ герба Наленчъ користующихся, изъ древнихъ временъ вольностями шляхетскими въ Пинскомъ Повѣтѣ обладающій…»
Ухвала Дворянських Депутатських Зборів 1802 року: Перше визнання роду
Цей документ є одним із найважливіших у родовому архіві Полюховичів. Він фіксує момент переходу роду з правового поля Речі Посполитої до юридичної системи Російської імперії.
Історичне значення
21 листопада 1802 року в Мінську відбулося засідання Дворянських депутатських зборів, де розглядалася справа про дворянське походження роду Полюховичів-Серницьких. На підставі пред’явлених оригіналів королівських привілеїв XVI століття та актів лицарської служби, комісія офіційно підтвердила статус роду.
Ключові факти документа:
- Гербова приналежність: Документ підтверджує використання родом стародавнього герба «Наленч» (Nałęcz).
- Статус: Початково рід був внесений до I частини родовідної книги (шляхта, що доведена актами), проте пізніше, завдяки глибині доказів, був переведений до найпрестижнішої VI частини (стародавня шляхта до 1685 року).
- Територія: Підтверджено безперервне володіння землями в околиці Серники Пінського повіту.
Персоналії, згадані в Ухвалі
У списку 1802 року фігурують голови сімей, які стали засновниками основних гілок роду в XIX столітті:
- Антон Федорович
- Бенедикт Сергійович
- Семен та Мартин Яковичі
- Петро Миколайович
- Андрій Іванович (молодший та старший)
- Сильвестр Денисович
Архівна довідка
Оригінальний випис містить 21 сторінку тексту з детальним описом доказової бази (копії привілеїв 1526, 1537, 1598 років). На останній сторінці стоїть автентична печатка Дворянських депутатських зборів Мінської губернії, що засвідчує законність шляхетського титулу.
