Переклад фрагменту 26 ст. з книги Романа Горошкевича, де йдеться про село Серники і як предки Полюховичів отримали цю землю. Відомості розміщені у "Географічному словнику Королівства Польського…" за 1893 рік.
(Післямова до статей краєзнавця пана Перуніна про рід Полюховичів). Напевно дійсно предки з вічності якимось незбагненним, недосяжним нашому розумінню шляхом вимагають пам'яті про себе і дій від своїх нащадків і, щоб вони пам'ятали, якого вони роду, чому вони ніколи не були кріпаками, а були завади вільні, незалежні і шляхетні, і зобов'язують нас, теперішніх серничан, гідно продовжувати їх славетні традиції.
На наших землях Полюховичі з’явились 555 років тому. У ті часи рід Полюховичів безумовно вже ніби не мав тотема, Вони за свою службу від королеви Бони Сфорца отримали дворянське звання, привілеї і герб. Називався він «Наленч», на червоному полі щита біла нашийна пов’язка з схрещеними кінцями. Стаття за Лютий 2004 року. В. ПЕРУНІН Краєзнавець
Въ числъ фамилій боярскихъ, которые сами служать въ пописъ 1528 г. между прочими — одна Полюховичи, свъжее происхожденіе которой можно легко прослъдить по актамъ. Въ 1526 г. по желанію Лукьяна Полюха съ братьею рожоною — королева Бона отпустила ихъ отъ тяглое службы — и казала службою военною часу войны зъ иншыми бояры нашыми Пинскими служыти: какъ спеціальная заслуга подданного Лукьяна.
Книга "РЕВИЗІЯ..." составленная Старостою Мстибоговскимъ Григориемъ Воловичемъ в 1559 году, где упоминается о наданных королевой Бонной землях Полюховичам.
Упоминание фамилии Полюховичи относится к первой половине 16-го века. Они были выходцами из Мозовши и считались так называемыми „тягловыми" крестьянами, получившими землю.
