Родовід Полюховичів-Серницьких: Генеалогічна гілка родоначальника Степана
Представлені на цій сторінці архівні документи відкривають одну з чотирьох фундаментальних ліній дворянського роду Полюховичів-Серницьких — гілку Степана. Історія цієї родини нерозривно пов’язана з поліським селом Серники та бере свій початок у 1526 році. Саме тоді прабатько Дмитро Полюх заклав підвалини великої династії, яка протягом п’яти століть зберігає свою ідентичність та шляхетську гідність.
Згідно з історичними реєстрами, у Дмитра було шість синів, проте лише четверо з них — Степан, Богдан, Гринь та Малець — дали початок чисельним віткам роду, що існують і донині. Сєнька та Лук’ян, на жаль, померли, не залишивши нащадків. Гілка Степана, детально зафіксована у справі про дворянство, демонструє безперервну лінію наслідування та розгалуження роду на десятки самостійних сімейних ліній, що розселилися по всій Україні та за її межами.
Оцифровані схеми містять чіткий перелік імен нащадків Степана протягом багатьох поколінь. Ці документи є ключовим інструментом для сучасних дослідників власної генеалогії, дозволяючи кожному носію прізвища Полюхович знайти свій зв’язок із давнім корінням. Публікація цих матеріалів сприяє відновленню історичної пам’яті та популяризації генеалогічної спадщини українського Полісся.
Ключові факти дослідження гілки Степана:
- Засновник роду: Дмитро Полюх (1526 р.).
- Родоначальник гілки: Степан Полюхович-Серницький.
- Статус: Представники дворянського (шляхетського) стану.
- Географія: Родове гніздо — село Серники (Зарічненський район, Рівненщина).
- Категорія: Про Полюховичів, Документи та матеріали.
Родословная Полюховичей-Серницкихъ отъ родоначальника Степана
Генеалогічні дерева Полюховичів з 1526 року. Всі Полюховичі які в є по світі та в Серниках взяли початок від Дмитра Полюха, в якого було 6 синів.
Його сини Гринь, Богдан, Степан та Малець дали початок 4 віткам дворянського прізвища Полюхович. Сєнька та Лук’ян вмерли без потомків.
Генеалогічне дослідження гілки Степана Полюховича-Серницького
На основі архівних даних, лінія Степана є однією з чотирьох основних віток, що походять від Дмитра Полюха (1526 р.). Гілка Степана вирізняється чіткою структурованістю та великою кількістю нащадків у 8–11 поколіннях.
Текстова транскрипція імен за поколіннями (Гілка Степана):
Покоління 1–5 (Основа роду):
- Степан (Родоначальник гілки)
- Богдан
- Павло
- Сава, Ігнатій
- Никифор, Олександр, Логвин, Яків
Покоління 6–8:
- Іван, Роман, Петро, Семен
- Йосип, Григорій, Гавриїл, Іван, Прохор, Семен, Саватій
- Петро, Павло, Йосип, Андрій, Федір, Григорій, Фома, Йосип, Федір
Покоління 9–10 (Активні лінії XIX століття):
- Іван, Домінік (1), Домінік (2), Леон, Самуїл, Василь, Ігнатій, Фома, Іван, Іван, Антон
- Степан, Василь, Миколай, Пилип, Карп, Василь, Андрій, Павло, Сидір, Прокіп, Григорій (1), Григорій (2), Іван, Тимофій, Степан, Федір, Онуфрій, Степан, Данило
Покоління 11–12 (Молодші представники):
- Павло, Яків, Григорій, Михайло, Терентій, Кирило, Мартин, Никифор, Федір, Василь, Іван, Бенедикт, Степан, Василь, Костянтин, Андрій, Павло, Антон, Семен, Яків, Семен, Микита, Іван, Олексій, Семен, Андрій, Юхим, Данило, Корній, Лука, Степан, Григорій, Іван, Захарій
Аналітичні висновки
- Антропонімічні особливості: У гілці Степана спостерігається цікаве поєднання канонічних православних імен (Сава, Онуфрій, Саватій) із західними запозиченнями (Домінік, Леон, Францішек), що було характерним для шляхти Пінського Повіту того часу.
- Датування та помітки: На схемі біля деяких імен стоять помітки про роки (наприклад, 1806, 1812, 1826), що часто вказує на дати народження або офіційного визнання дворянства Департаментом Герольдії.
- Генеалогічна повнота: Дана гілка є однією з найбільш деталізованих. Чіткість ліній дозволяє безпомилково відтворити ланцюжок від 1526 року до середини 1800-х років.
