Оригінали королівських документів, що стосуються історії села серники та дворянського титулу Полюховичів.
1. Оригінал королівського документу з підписом руки Польського короля Михайла Корибута-Вишневецького та печаті Великого Князівства Литовського;
2. Документ із військової діяльності дворянина Полюховича із Серників 1652 року. Він воював з козаками Хмельницького коли на Серники напали і спалили село козаки Хмельницького з московськими військами. В цей рік козаки багато вбили людей (Полюховичів) в Серниках. Всі хто не втікли в ліси і болота загинули. Ціле село Серники вигоріло вщент.
3. Документ канцлера Великого Князівства Литовського Чарторийського з королівською печаткою, він налічує сім сторінок.
Документ №1: Королівський привілей Михайла Корибута Вишневецького (1671 р.)
Тип документа: Декрет (Вирок) Комісарського суду під королівською санкцією. Дата видання: 8 жовтня 1671 року, Варшава. Оригінальна мова: Старопольська, латина.
Повний переклад змісту: «Михайло, Божою ласкою Король Польський, Великий Князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Смоленський, Сіверський та Чернігівський.
Оголошуємо цим нашим письмом кожному, кому це знати належить… Перед нами та судом нашої канцелярії постала справа шляхти Полюховичів-Серницьких (Szlachta Poluchowiczowie Serniccy).
Предметом розгляду є скарга на перешкоди у вільному володінні землями та маєтностями, які з давніх часів належали згаданій шляхті згідно з привілеями Королеви Бони та наступних монархів. Беручи до уваги давність роду та його заслуги перед Річчю Посполитою, ми призначаємо комісарів: шляхетних Арнольфа Гієдровича та Станіслава Цєхановського, аби вони на місці, у Пінському повіті, провели межування та відокремили землі шляхти Полюховичів від земель Пінського староства.
Наказуємо Пінському старості та всім урядникам нашим не чинити жодних утисків шляхті Полюховичам у їхніх спадкових володіннях, зокрема на островах та урочищах біля річки Стубли, під страхом суворої відповідальності за порушення королівського спокою».
Оригінал королівського привілею Михайла Корибута Вишневецького
(На основі файлів Orginal_korolewskogo_dokumientu.jpg, Cennyje dokumienty2.jpg, Cennyje dokumienty3.jpg)
Опис: Документ, виданий у Варшаві 8 жовтня 1671 року. Містить повний титул короля: Михайло, Божою Ласкою Король Польський, Великий Князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський….
Зміст документа:
- Призначення комісарів: Король призначає комісарів (Арнольфа Гієдровича, Станіслава Цєхановського та інших) для розв’язання земельної суперечки.
- Суть справи: Розглядається скарга шляхтичів Полюховичів-Серницьких (Szlachta Poluchowiczowie Serniccy).
- Підтвердження прав: Документ згадує старі права та привілеї, надані королевою Боною, королем Сигізмундом Августом та іншими попередниками.
- Земельні межі: Описуються межі земель біля села Серники, включаючи острів Озірськ, урочище Пусте та межі з Пінським староством.
- Захист шляхти: Король наказує Пінському старості не чинити перешкод шляхті Полюховичам у володінні їхніми спадковими землями.
Для довідки:
Михайло Корибут Вишневецький (1640–1673) – це історична постать:
- Король Польський і Великий князь Литовський: правив у 1669–1673 роках.
- Походження: син славетного полководця Яреми (Єремії) Вишневецького та Гризельди Замойської.
Документ №2: Квит (Військове посвідчення) Філона Серницького (1652 р.)
Тип документа: Військове свідоцтво про проходження служби. Дата: 14 серпня 1652 року. Видано: Миколою Кунцевичем, підкоморієм Пінським.
Повний переклад змісту: «Я, Микола Кунцевич, Підкоморій Пінський, Полковник та Керівник ополчення Пінського повіту, цим моїм власноручним квитом заявляю кожному:
Під час недавнього повстання козацького (rebelii kozackiej), коли ворог плюндрував межі нашої Вітчизни, Пан Філон Серницький із дому Полюховичів, дворянин повіту нашого, згідно з шляхетським обов’язком, не шкодуючи здоров’я та майна, з’явився на службу. Він служив у моєму загоні «конем» (верхи), у повному озброєнні та зі спорядженням, брав участь у походах та відсічі ворогу під час нападів козаків Хмельницького на Пінські землі.
Даний квит видаю для підтвердження його лицарської честі та звільнення від підозр у недбалості щодо шляхетського обов’язку».
Свідчення про військову службу та напад на Серники в 1652 році
(На основі файлу Cennyje dokumienty4.jpg)
Точний переклад ключового змісту:
“Микола Кунцевич, підкоморій та полковник Пінського повіту… Цим моїм квитом (свідченням) оголошую, що під час козацького повстання (podczas Rebelii Kozackiej), під моїм командуванням у Пінському повіті… Пан Філон Серницький з маєтку Полюховичів… служив конем, з одним посполитим і належним спорядженням”.
Історичні факти з документа:
- Дата: 14 серпня 1652 року.
- Особа: Філон Серницький (Полюхович).
- Подія: Підтверджується його активна участь у захисті повіту від козацьких загонів. У документі зазначено, що він з’явився на службу «конем», як і належить шляхтичу.
- Контекст: Цей документ є прямим доказом трагічних подій, коли Серники були спалені під час військових дій середини XVII століття.
Документ №3: Витяг з Метрики ВКЛ (Канцелярія Чарторийського)
Опис: Офіційне підтвердження прав власності на 7 сторінках. Ключові тези перекладу: Документ засвідчує, що канцелярія Великого Князівства Литовського, очолювана князями Чарторийськими, провела ревізію старих прав на Серники. Текст підтверджує:
- Право власності Полюховичів є законним і базується на «вічних наданнях».
- Землі, колись вилучені у князів Чарторийських королівською владою, передані Полюховичам у вічне користування за умови військової служби.
- Велика печатка ВКЛ на документі робить його остаточним юридичним аргументом у будь-яких земельних суперечках.
(На основі наявних фрагментів тексту)
Цей документ на 7 сторінках є офіційним витягом з книг Великого Князівства Литовського, який засвідчує легітимність прав Полюховичів на їхні маєтки. Велика королівська печатка підтверджує державну вагу цього акта.
Ці документи є юридичним фундаментом нашого роду. Вони доводять три речі:
- Дворянство: Визнане на найвищому рівні (королем).
- Землеволодіння: Серники належали роду не через купівлю, а через королівську ласку за службу.
- Героїзм: Полюховичі не просто володіли землею, а захищали її зі зброєю в руках (як у випадку з Філоном у 1652 році).
