Польське повстання 1863 року, в якому брали участь Полюховичі

У 1863 році почалося Польське повстання проти царської Росії, в якому брали участь 16 Полюховичів польської шляхти із села Серники. Повстання поляків на Поліссі продовжувалось 3-4 місяці. Останні бої були влітку 1863 під Клодном. За участь в цьому повстанні у них забирали землі та відправляли на Сибір. 

Наприклад, ПОЛЮХОВИЧ-СЕРНИЦЬКИЙ Людвіг дворянин Мінської губернії Мінського повіту був відправлений на життя (посилання в Сибір) до Томської губернії.
«Списки політичних злочинців, позбавлених судом прав власності, майно яких підлягає конфіскації в скарбницю».

Список репресованих 1864 року

1863 roku Poluhovichy iz Sernik 16 panov polskoi shlahty brali z Romanom Trauguttom uchastie w boiah protiv carskim voiskam w POWSTANIU STYCZNIOWYM. Vostanie polakiv na polisiu eto 3 – 4 miesiaca. Poluhovychy iz Sernik za uchastie w vostani popali na sibir. Na primier Poluhovich Ludvig ssylka w tomskuju guberniu. Za eto Sernickim Poluhovicham zabirali ziemli na polisiu. Posledniie boi byli lietom 1863 pod Klodnom.
з листа I.I.Poluchowiczа

Із дослідження Валентини Тумаш-Ляховець

Польське повстання: Морочне, Серники, Храпин, Мутвиця, Осова

Рік 1863. Полісся під владою Росії. Поляки організовують повстання. Російські власті його придушують. Вирувало воно й на Поліссі. По крупинках зібрала ось такі відомості.

У повстанця Генріха Радзевича, батька польської письменниці Марії Радзевич, конфісковують маєтки Морочне та Сенчиці, його з дружиною висилають до Сибіру. Матері дозволили виховувати дитину до 2 місяців (народилася Марія 2 лютого 1863 року), а далі дружина послідувала за чоловіком.

Були заслані до Сибіру за участь у повстанні подружжя Полюховичів із Серник, власник маєтку Храпин Лук’ян Ридзевський.

Історики стверджують, що під час повстання відбулося близько 1200 битв і сутичок. Про одну з таких сутичок розповідає у своїх рукописах поляк Геронім Тукальський-Нелюбович. Вона відбулася в урочищі Глинному, яке знаходилося в Морочненському лісі, на південь між селами Морочне і Мутвиця.

Учасником бою був його дідусь Владислав Тукальський-Нелюбович із Ненькович (а згодом власник маєтку Мутвиця). Пораненого Владислава виніс із поля бою лісник Фелько Жолондієвський, і повстанець, аби уникнути покарання, довгий час переховувався у родичів.

Убиті в урочищі Глинному повстанці були поховані в одній могилі, а над нею насипали курган. На карті доріг Пінського повіту хрестиком позначено місце поховання повстанців. Цей ескіз зберігається в Інституті географії Варшавського університету. Якщо уважно роздивитися карту, то місце поховання – між урочищами Глинне і Свідно.

У польській газеті «Ziemia» за 1930 рік опублікована стаття дослідника Романа Горошкевича «Рік 1863 на Поліссі». У ній названі імена трьох повстанців, похованих біля села Осова Морочненської гміни: Бадкевич, Петровський та Вишневський. Вони, напевне, були учасниками бойової сутички в Глинному.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.