Цей документ зафіксував розгляд справи у Варшаві (7 вересня 1754 року) між представниками роду та Михайлом Огінським, Пінським економом.
Текст мовою оригіналу (Транскрипція старопольською):
„№107. Actum w Warszawie. Roku Pańskiego Tysiąc Siedmset Piędziesiąt Czwartego Miesiąca Septembra Siodmego Dnia.
W sprawie Urodzonych: Jana Fiedorowicza, Michała Samuelowicza, Jakuba Janowicza, Marcina Tomaszewicza, Pawła Mikołajowicza, Gabryela Piotrowicza, Andrzeja Maciejewicza, Theodora Janowicza, Hyhorego Astymowicza, Bazylego Samuelowicza Poluchowiczow Sernickich y Drugich Uczestnikow takze Urodzonych Połuchowiczow Sernickich z Urodzonym Michałem z Kozielska Ogińskim Pisarzem Polnym Wielkiego Xięstwa Litewskiego, tylko qua Panem Dożywotniey Ekonomiy Pinskiey tudzież Poddanymi Naszemi Sernickimi Imenami. I w księgach z kładnięciem [signature]”.
Переклад українською:
«№107. Складено у Варшаві. Року Господнього тисяча сімсот п’ятдесят четвертого, місяця вересня, сьомого дня.
У справі шляхетних (Urodzonych): Яна Федоровича, Михайла Самійловича, Якова Яновича, Мартина Томашевича, Павла Миколайовича, Гавриїла Петровича, Андрія Матвійовича, Теодора Яновича, Григорія Остаповича (Астимовича), Василя Самійловича — Полюховичів Серницьких, та інших співучасників, також шляхетних Полюховичів Серницьких — зі шляхетним Михайлом з Козельська Огінським, Писарем Польовим Великого Князівства Литовського, як дожиттєвим паном Економії Пінської, а також з нашими підданими Серницькими за іменами. Занесено до книг… [підпис]».
Авторство документа: На звороті документа чітко видно велику гербову печатку та підпис: «M. Xię Czartoryski Kanclerz W. W. X. Lit.» (Михайло Князь Чарторийський, Канцлер Великого Князівства Литовського).
Особистість канцлера: Михайло Фредерік Чарторийський обіймав посаду великого канцлера литовського у 1752–1775 роках. Саме він завірив цей судовий декрет від 7 вересня 1754 року.
Зміст документа: Це декрет, виданий у Варшаві, який розглядав справу між шляхтичами Полюховичами-Серницькими та Михайлом Казимиром Огінським щодо Пінської економії. Оскільки канцлер ВКЛ очолював печатку і канцелярію держави, такі важливі судові рішення виходили саме за його підписом.
