Свідчення з книги Леонтія Остаповича «Погляд у минуле»
Нове історичне джерело про Серники та рід Полюховичів
Під час дослідження історії села Серники та родини Полюховичів особливу цінність становлять не лише архівні документи, а й спогади очевидців та краєзнавчі видання. Одним із таких джерел є книга Леонтія Миколайовича Остаповича «Погляд у минуле», у якій автор детально описує історію виникнення євангельської церкви в Серниках та називає імена людей, які стояли біля її витоків.
Описані події охоплюють період міжвоєнної Польщі, коли сучасна територія Вараського району входила до складу Другої Речі Посполитої. Саме тоді в Серниках почав формуватися новий духовний рух, що залишив помітний слід в історії села.
Серники на початку XX століття
Автор зазначає, що Серники були найбільшим селом тодішнього Зарічненського району Полісся. Населений пункт мав давню історію — перші письмові згадки про нього датуються 1449 роком.
У міжвоєнний період Серники були досить жвавим торговельним осередком. Центральний ринок об’єднував мешканців навколишніх сіл, працювали крамниці, млини, пекарні та ремісничі майстерні. Значну роль у розвитку місцевої економіки відігравала численна єврейська громада, яка займалася торгівлею та підприємництвом. Саме ринок став місцем, де вперше пролунала євангельська проповідь.
Початок євангельського служіння у Серниках
За свідченням Леонтія Остаповича, на початку 1931 року до Серник почали приходити євангельські проповідники з навколишніх сіл Полісся. Одним із перших був Конон Лазаревич Калюта, який пішки долав понад тридцять кілометрів із села Млинок, щоб проповідувати людям Євангеліє.
Спочатку проповіді відбувалися просто на ринку, де збиралася велика кількість людей. Нове вчення викликало значний інтерес серед місцевих жителів, адже після кожної проповіді вони ставили численні запитання, а проповідники докладно пояснювали біблійні істини.
Поступово зустрічі почали проводити вже не лише на ринку, а й у приватних будинках.
Дім Йосипа Полюховича став одним із перших місць зібрань
Особливо цікавою для дослідників родоводу Полюховичів є згадка про Йосипа Полюховича, якого в селі знали під прізвиськом «Копець».
За словами автора книги, саме Йосип Полюхович одним із перших запросив проповідників проводити біблійні зібрання у власній хаті. Надалі цією можливістю активно користувалися Конон Калюта, Йосип Ошурко та інші місіонери.
Фактично будинок Йосипа Полюховича став одним із перших осередків зародження майбутньої євангельської громади Серник.
Полюховичі біля витоків Серницької церкви
Особливу історичну цінність має наведений Леонтієм Остаповичем перелік людей, які стояли біля витоків церкви.
Серед них названо відразу кількох представників родини Полюховичів:
- Максим Семенович Полюхович;
- Антон Павлович Полюхович;
- Парасковія Петрівна Полюхович;
- Марія Антонівна Полюхович;
- Олександр Панасович Полюхович;
- Антон Ігнатович Полюхович.
Автор зазначає, що це лише частина людей, які прийняли хрещення у 1931 році. Загалом новостворена громада вже в перший рік налічувала понад двадцять охрещених віруючих і швидко зростала.
Для дослідників історії роду Полюховичів ця інформація є надзвичайно важливою, адже підтверджує активну участь представників родини не лише у громадському житті села, а й у становленні однієї з місцевих релігійних громад.
Полюховичі серед пасторів Серницької церкви
Окремий інтерес становить перелік служителів церкви за період її існування.
За даними книги, пасторами Серницької церкви у різні роки були:
- Максим Семенович Полюхович;
- Олександр Панасович Полюхович;
- Яків Семенович Полюхович.
Також серед регентів церкви згадується Ірина Іванівна Полюхович.
Це свідчить про те, що представники роду Полюховичів протягом багатьох десятиліть відігравали важливу роль у духовному житті громади.
Випробування радянського часу
Автор окремо описує непростий період радянської влади, коли діяльність євангельської церкви зазнавала систематичних переслідувань.
Перший молитовний будинок, зведений ще за польського періоду, був знесений. Інший молитовний дім, облаштований біля будинку Олексія Клімовича, також демонтували. Через це віруючі були змушені проводити богослужіння по приватних оселях.
Попри адміністративний тиск і заборони, громада продовжувала існувати та розвиватися.
Трагедія єврейської громади Серник
Остання частина розділу присвячена одній з найтрагічніших сторінок історії Серник — знищенню місцевої єврейської громади під час Другої світової війни.
Спираючись на свідчення очевидців, Леонтій Остапович описує масові розстріли єврейського населення, що відбулися під час німецької окупації. За його словами, на місці поховання нині встановлено пам’ятник, який нагадує про сотні невинно загиблих мешканців села.
Значення книги для дослідження історії роду Полюховичів
Книга Леонтія Остаповича є важливим джерелом для вивчення локальної історії Полісся. Для дослідників родини Полюховичів вона має особливу цінність, адже містить конкретні імена, згадки про родинні зв’язки, громадську діяльність та духовне служіння кількох поколінь Полюховичів.
Ці відомості доповнюють архівні документи, метричні книги, переписи населення та інші історичні джерела, допомагаючи більш повно відтворити історію одного з найдавніших родів села Серники.
Подальше зіставлення наведених у книзі фактів із церковними документами, державними архівами та генеалогічними матеріалами дозволить уточнити родинні зв’язки між згаданими особами й поглибити дослідження історії роду Полюховичів.
Скини книги «Погляд у минуле», автор Леонтій Остапович
