Гілка Гриня Полюховича

🌳 Інтерактивне родове дерево: Гілка Гриня Полюховича

  • Генеалогічне дерево від 1526 року. Всі Полюховичі, які в є по світі та в Серниках взяли початок від Дмитра Полюха, в якого було 6 синів.
  • Його сини Гринь, Богдан, Степан та Малець дали початок 4 віткам дворянського прізвища Полюхович. Сєнька та Лук’ян вмерли без потомків.

Є неточності в варіантах реалізації родового дерева, а саме в оригіналі (польською мовою від 1526 року) після Гриня (Hryn) йдуть 2 сина: Есько та Григорій (Jesko, Hryhory), а в сучаснішій інтерпретації із (“Дело о дворянства рода Полюховичей Серницких.”), тільки Есько, а це міняє всю структуру дерева!


📊 1. Кількість представників за поколіннями

ПоколінняКількість осіб
11
21
32
43
53
64
77
88
99
1013
1116
1210
132

🔎 Найбільше людей в поколіннях:

  • 11 покоління: 16 осіб — пік розгалуження.
  • 10 покоління: 13 осіб.
  • 9 покоління: 9 осіб.

💡 Інтерпретація:
Гілка досягає піку розростання у поколіннях 9–11, що зазвичай відповідає періоду кінця XIX — початку XX століття. Потім, у 12–13, бачимо спад (вірогідно: нові покоління ще не повністю зафіксовані / або мають менше потомства).


🧬 2. Частота імен

Ось імена, які трапляються більше 1 разу:

Ім’яЧастота
Іван7
Григорій6
Василь5
Андрій4
Петро4
Семен3
Микола4
Самуїл2
Діонісій2
Людвиг2

🔍 Найпопулярніше ім’яІван (7 разів), за ним Григорій (6), Василь (5).

💡 Інтерпретація:
Це типові імена для Полісся/Галичини, які часто переходили від діда до внука або між братами. Повторюваність може також вказувати на релігійну/святкову символіку (Івана Купала, Василя тощо).


🧱 3. Глибина гілки

  • Найглибше покоління — 13-те (Тимофій, Кирило)
  • Тобто від Гриня 1 (покоління 1) до Кирила/Тимофія13 поколінь

💡 Цікаво: Це приблизно 300–400 років родинної історії, якщо рахувати по 25–30 років на покоління.


🌲 4. Динаміка зростання родини по поколіннях

Якщо спростити уявлення:

Покоління → Ріст потомків:

1 → 1
2 → 1
3 → 2
4 → 3
5 → 3
6 → 4
7 → 7
8 → 8
9 → 9
10 → 13
11 → 16 ← максимум
12 → 10 ← спад
13 → 2 ← спад продовжується

💡 Висновок:

  • Покоління 7–11 — пік родинного зростання.
  • У 12–13 — або неповний облік, або спад народжуваності (характерно для XX ст.: війни, Голодомор, еміграції, урбанізація).

🧠 5. Особливі спостереження

  • Деякі імена мають номери (Богдан 1, Богдан 2), що вказує на одночасне існування тезок у поколінні. Це корисно для автоматичного розрізнення у цифрових системах.
  • Імена як “Людвиг-Григорій”, “Генрих-Петро” — поєднані: це або подвійні імена, або особливий стиль (можливо, з польсько-латинізованого середовища).
  • Зустрічаються рідкісні імена: Ксенофонт, Фемиціан, Владислав, Домінік — це може свідчити про високий рівень освіти/контактів із духовенством/латинською традицією.

👨‍👦 ТОП-10 осіб із найбільшою кількістю дітей (серед чоловіків)

📝 Слід зазначити, що в родовому дереві враховувались виключно представники чоловічої статі — лише ті, через кого продовжувалась гілка прізвища. Це означає, що справжня кількість дітей у деяких осіб могла бути значно більшою, але у дерево потрапили лише сини або чоловічі нащадки.

Ім’яПоколінняКількість дітей
1Павло93
2Лаврентій103
3Матвій63
4Іван92
5Григорій102
6Петро92
7Ілья92
8Геронім102
9Роман82
10Есько22

🧠 Інтерпретація:

  • Найплідніші чоловіки — Павло (покоління 9), Лаврентій (10) та Матвій (6), кожен із 3 (трьома) задокументованими синами.
  • Помітно, що покоління 9–10 стали піком розгалуження, що логічно відповідає демографічному підйому кінця XIX — початку XX століття.
  • Есько — вже на 2-му поколінні мав двох синів, що зробило його ключовою фігурою у зростанні родини.

🔍 Що це означає для історії роду?
Ці особи не лише мали потомство, а й стали фундаментальними вузлами, з яких розрослися великі підгілки. Їхня роль у збереженні імені, традицій і генеалогічної лінії — центральна.

Loading

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *