Історичний контекст події
Після другого (1793) та третього (1795) поділів Речі Посполитої Пінський повіт опинився у складі Російської імперії. Нова адміністрація розпочала масштабний процес перевірки прав місцевої шляхти, відомий як «разбор шляхти». Для Полюховичів-Серницьких, які вели спосіб життя «околичної шляхти» (самостійно обробляли землю, але зберігали привілеї), це стало серйозним викликом. Відсутність офіційного підтвердження статусу за російськими законами автоматично означала переведення до стану селян або міщан, накладення подушного податку та обов’язок рекрутської служби.
21 листопада 1802 року представники роду з’явилися до Мінських дворянських депутатських зборів, надавши копії королівських привілеїв XVI ст., щоб довести свою належність до стану вільних людей.
Значення події для Серників та роду
Ця ухвала стала «юридичним щитом», який на певний час захистив Полюховичів від декласування.
- Збереження землеволодіння: Визнання у дворянстві дозволило роду залишатися повноправними власниками вотчинних земель у Серниках, не переходячи у категорію державних чи кріпосних селян.
- Гербова ідентичність: У документі було зафіксовано використання родом герба Наленч (Nałęcz), що підкреслювало тяглість традицій від часів Великого Князівства Литовського.
- Формування родового списку: Саме в цей момент було закладено основу офіційного списку роду, де фігурують Антон Федорович, Бенедикт Сергійович та інші голови сімей, від яких пішли сучасні гілки прізвища.
Історичне джерело
Статус джерела: Випис із протоколу засідання Мінських дворянських депутатських зборів.
Ця подія відома нам не з «оригінального акта» 1526 року (який лише цитується в тексті), а з юридичної копії XIX століття, виготовленої для внутрішнього користування роду та подання у вищі судові інстанції.
Уточнення статусу:
- Оригінальний протокол: Зберігався у справах Мінського дворянського зібрання. Більшість цих архівів наразі розпорошена або втрачена, тому основну цінність становлять родові виписи.
- Публікація XIX ст. / Випис: Наведений документ є офіційно засвідченою копією (екстрактом), виданою представникам роду. Наявність печатки Дворянських зборів Мінської губернії на 21-й сторінці документа є ключовим підтвердженням того, що в 1802 році імперські чиновники бачили та визнали автентичність давніх польських привілеїв, які наразі можуть бути втрачені.
- Ревізійний контекст: Ця ухвала стала базою для подальших записів у Ревізьких казках (1811, 1816 рр.), де Полюховичі-Серницькі вже офіційно фігурують як «дворяни», а не «однодворці».
🔗 Дізнатися більше про Засідання дворянських депутатських зборів можна у статті:
👉 https://polyukhovych.org.ua/portfolio/dokumenty-deputatskyh-zboriv/
