Історичний контекст події
Друга половина XVII століття була часом постійного юридичного протистояння між дрібною шляхтою Пінського повіту та місцевою адміністрацією в особі старост. Король Ян III Собеський, прагнучи зміцнити стабільність у державі, часто виступав арбітром у таких конфліктах. Подія 3 січня 1680 року — це видання королівського мандату (судового позову), який став відповіддю на чергове загострення боротьби за землю між родом Полюховичів та вдовою пінського старости Ганною з Ходаковських (Млоцькою).
Цей документ свідчить про те, що конфлікт тривав роками: король посилається на попередні рішення Асесорського суду 1672 року та результати роботи розмежувальної комісії 1673 року, які старостинська адміністрація ігнорувала.
Значення події для Серників та роду Полюховичів
Для історії Серників та роду Полюховичів цей мандат має три фундаментальні значення:
- Генеалогічна фіксація: Документ називає конкретних представників роду — Томаша, Самуеля, Стефана та Данила Міхновича Полюховичів-Серницьких. Це дозволяє реконструювати родинні зв’язки та підтвердити спадковість володіння.
- Підтвердження статусу: Король офіційно називає скаржників «шляхтичами Пінського повіту», що було вирішальним у суперечках, де магнати намагалися перетворити вільних землевласників на підданих староства.
- Територіальна цілісність: Документ фіксує права роду не лише на Серники, а й на вгіддя в Озерську та Дубровську, окреслюючи межі господарського впливу Полюховичів у XVII столітті.
Історичне джерело
- Подія (1680 рік): Видання королівського мандату (позиву) до Асесорського суду у Варшаві. Оригінальний документ був виписаний на пергаменті або папері, скріплений печаткою та вручений стороні скаржників (Полюховичам) для пред’явлення відповідачу.
- Рукописна фіксація (XVII ст.): Представлений на фото документ є автентичним рукописним актом XVII століття. На це вказують характерні ознаки епохи: папір ручної роботи, специфічний канцелярський скоропис, підпис королівського секретаря Романовича та автентичний відтиск печатки. Найімовірніше, це офіційний випис (екстракт) з актових книг, виданий канцелярією невдовзі після реєстрації (обляти) оригіналу для використання в судових процесах.
- Уточнення статусу джерела: На відміну від багатьох документів, відомих лише за друкованими виданнями XIX століття, даний екземпляр є первинним архівним об’єктом.
- Статус: Автентичний рукопис (випис) XVII століття.
- Архівна сигнатура: Конкретна справа в AGAD (Головний архів давніх актів у Варшаві) чи НІАБ (Національний історичний архів Білорусі) не ідентифікована, що потребує обережного поводження з посиланнями.
- Надійність: Максимальна. Текст повністю збігається з формулярами королівської канцелярії того часу.
- Особливість: Наявність підпису та печатки підтверджує юридичну силу документа на момент його створення.
- Краєзнавча традиція: У місцевих переказах ця подія часто трактується як «остаточна перемога», хоча юридично це лише розпорядження з’явитися до суду, що було лише частиною тривалого процесу захисту шляхетських прав.
Переглянути скани можна тут: https://polyukhovych.org.ua/portfolio/dokument-1690-lyst-1680-dvoryanam-sernytskym-polyukhovycham/
