Історичний контекст
1652 рік став одним із найважчих етапів козацько-польської війни на теренах Пінського повіту. Після поразки коронних військ під Батогом Полісся охопила хвиля локальних сутичок. Оборона регіону фактично лягла на плечі місцевого шляхетського ополчення та приватних хоругов. У цей драматичний час зафіксовано участь шляхти Серників у захисті повіту від козацьких загонів та повсталого селянства, що супроводжувалося масштабними пожежами та нищенням маєтків.
У цьому році під час козацько-польської війни Серники зазнали нападу військ Хмельницького. Документально відомо, що Полюховичі-Серницькі брали участь у захисті Пінського повіту. За свідченнями архівного джерела, село було спалене, багато мешканців загинуло, а ті, хто встиг втекти, сховалися в лісах та болотах (читати детальніше).
Значення події для роду та села
Для жителів Серників цей рік позначений трагедією: спалення села призвело до втрати значної частини господарської інфраструктури, що документально пояснює подальший економічний занепад поселення у другій половині XVII ст.
Згадка про Серницького (Полюховича) у контексті військової служби є ключовим генеалогічним маркером. Вона підтверджує не лише шляхетський статус роду (спадкове право на носіння зброї), а й територіальну прив’язку до Серників як родового гнізда.
Історичне джерело
- Оригінальний документ: військовий квит полковника Кунцевича (XVII ст.) – квит (свідоцтво) полковника Самуеля Кунцевича, виданий Серницькому (Полюховичу).
- Тип: Testimonium militare (військове посвідчення про службу та участь у бойових діях).
- Статус: Копія XVII ст., внесена до актових книг (облята) та пізніших дворянських справ.
- Що засвідчує: Факт перебування Серницького на військовій службі у складі Пінських повітових формувань у 1652 р.
- Що не підтверджує безпосередньо: конкретний опис спалення Серників
- Доповнення: публікації та краєзнавчі узагальнення XIX століття
