Історичний контекст
Цей документ за своїм значенням є справжньою «Малою конституцією» роду Полюховичів. 10 квітня 1598 року на загальному Вальному сеймі у Варшаві король Сигізмунд III Ваза офіційно підтвердив та скріпив своєю владою давній привілей королеви Бони Сфорци від 1526 року.
Потреба у такому високому підтвердженні виникла не випадково: це була рішуча відповідь на спроби місцевої пінської адміністрації та старост обмежити стародавні права пінських землян. У цей буремний період шляхетські родинам доводилося постійно відстоювати свій статус у судах та перед монархом.
Особливе місце в цій боротьбі посідало село Серники — родове гніздо, де Полюховичі мешкали «самі від себе» як вільні господарі на своїй дідівській землі. Королівська грамота 1598 року стала правовим щитом саме для Серницької гілки роду, зафіксувавши їхнє право на «вольності шляхетські» та звільнивши їх від будь-яких селянських повинностей на користь замку. Король прямо визнав Полюховичів із Серників рівними серед лицарського стану Пінщини, зобов’язавши їх лише до почесної військової служби для захисту держави.
Значення для роду
- Звільнення від податків: Документ назавжди звільняє Полюховичів від «служби тяглої» (селянських робіт) та податків, залишаючи за ними лише один обов’язок — захист держави зі зброєю в руках.
- Географічне коріння: Вперше документально згадуються родові гнізда — дворища Полюховичівське, Білотчицьке та Сазонівське.
- Персоналії: Перелічено 11 представників роду, що є фундаментом для будь-якого генеалогічного дослідження Полюховичів.
Історичне джерело
- Подія (1598 рік): Видання королівської конфірмації (підтвердження) давніх прав роду Полюховичів на загальному сеймі у Варшаві.
- Рукописна фіксація (XVI ст.): На зображенні ми бачимо автентичний текст, написаний канцелярією Великого князівства Литовського «руською» (староукраїнською) мовою. Це офіційна копія з актових книг (облята).
- Уточнення статусу: Документ є первинним юридичним актом, що зберігався в архівах (згадка AGAD, Zbiór Czołowskiego, 580) як доказ благородного походження та земельних прав роду.
Текст документа (Сучасна редакція)
Зиґмунд III, з Божої милості король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Жмудський, Мазовецький, Інфлянтський та спадковий король Шведський.
Оголошуємо цим нашим листом усім, кому належить про це знати. Звернулися до нас наші земляни Пінського повіту: Богдан Іванович, Григорій Григорович, Кіндрат Тарасович, Іван Романович, Ждан Пацевич, Гапон Савич, Гриць Єремійович, Лешко Гриневич, Павло Богданович, Максим Остапович, Василь Богданович та Іван Єдкевич, Серницькі Полюховичі, особисто від себе та від імені всієї своєї братії, що мешкає у селі Серники.
Вони представили нам привілей славної пам’яті Королеви Бони, нашої попередниці (матері), писаний на пергаменті та скріплений її печаткою. У тому привілеї зазначено:
- Королева Бона, за клопотанням Лук’яна Полюха Дмитровича та його братів, звільняє їх від «служби тяглої» (селянських повинностей).
- За вірні заслуги Полюха в охороні кордонів від ворожих нападів, їм наказано нести виключно військову службу під час війни, нарівні з іншими боярами та шляхтою Пінського повіту.
Ми, Господар, розглянувши ці докази та давні права, з нашої королівської ласки підтверджуємо, що Полюховичі-Серницькі мають право володіти своїми «дедичними ґрунтами» (спадковими землями) за природженим правом. Вони звільняються від податків і повинностей, зобов’язуючись лише до військової служби, як це було встановлено ще за часів Королеви Бони.
На підтвердження чого ми підписали цей лист власноруч і наказали прикласти нашу державну печатку.
Дано у Варшаві, на Вальному сеймі, 10 квітня 1598 року. (Підпис) Зиґмунд Король
Скини оригіналів документа можна подивитись тут: https://polyukhovych.org.ua/portfolio/lyst-korolya-zygmunta-3-waza-1598r/
