Історичний контекст події
1 липня 1569 року в місті Люблін було укладено Люблінську унію — міждержавну угоду між Королівством Польським і Великим князівством Литовським, унаслідок якої постала нова політична формація — Річ Посполита Обох Народів.
У процесі укладення унії було здійснено перерозподіл частини територій Великого князівства Литовського, що переходили під безпосередню юрисдикцію Корони Польської. До цього процесу належала і Пінщина, яка в другій половині XVI ст. поступово інтегрувалася в нову адміністративно-правову систему Речі Посполитої.
Для місцевої шляхти це означало зміну державного суверена, нову систему участі в сеймовому житті та перехід до коронного правового простору, при збереженні станових прав.
Значення події для Серників та роду Полюховичів
Для дрібної та середньої шляхти Пінського повіту, до якої традиційно відноситься рід Полюховичів, події 1569 року були не абстрактним політичним актом, а конкретною зміною правового середовища існування роду.
З цього моменту:
- правовий статус шляхти Пінщини визначався законами Речі Посполитої;
- майнові права, землеволодіння та участь у судових процесах підлягали коронній юрисдикції;
- формувалася нова рамка лояльності до спільного монарха Речі Посполитої.
Історичне джерело
Оригінальний акт:
Люблінська унія 1569 року як міждержавний договір була складена латинською мовою та мала форму державного акту. Оригінальний текст XVI ст. не використовується безпосередньо в родових дослідженнях Пінщини, а відомий через пізніші публікації.
Пізніші публікації давніх актів (XIX ст.):
Текст Люблінської унії та супровідні документи були опубліковані в XIX столітті у збірниках державних актів Речі Посполитої та Великого князівства Литовського. Саме ці публікації є основним науковим джерелом для реконструкції правових наслідків унії.
Ревізійні та адміністративні описи:
Зміна статусу Пінщини відбивається не в одному акті, а в сукупності пізніших адміністративних та судових документів, де Пінський повіт фігурує вже в межах коронної системи Речі Посполитої.
