Село надано Олізару Шиловичу Казимиром IV Ягеллончиком
Історичний контекст події
У 1449 році село Серники (Serniki) вперше з’являється в писемних джерелах як об’єкт королівської милості. Великий князь Литовський і майбутній король Польщі Казимир IV Ягеллончик (Kazimierz Jagiellończyk) видав дарчий акт, за яким Серники та інші маєтки Луцького повіту були передані у володіння впливовому волинському боярину Олізару Шиловичу. Ця подія демонструє важливість поселення в адміністративно-політичній структурі Великого князівства Литовського вже у XV столітті.
Значення для Серників та роду
Надання Серників Олізару Шиловичу засвідчує приналежність земель до елітарних фондів і започатковує довгу історію локального шляхетства. Для нащадків роду Полюховичів ця дата служить точкою відліку літописної історії рідного села, формує традицію письмових підтверджень прав на землю та соціальний статус родини.
Історичне джерело
Подія відома з пізнішої наукової публікації давніх актів:
Ігнацій Данилович — «Skarbiec diplomatów papieskich, cesarskich, królewskich, książęcych; uchwał narodowych, postanowień różnych władz i urzędów…», том II (Вільно, 1860–1862).
Уточнення статусу джерела: це видання XIX століття публікує тексти та виписки з королівських і великокнязівських актів XV століття. Видання не є оригіналом середньовічного документа, а критичною науковою публікацією на основі архівних матеріалів.
